Мета:
- навчальна: формувати поняття «члени речення», «головні члени», «підмет і присудок», «основа речення», «другорядні члени»; закріплювати вміння встановлювати зв'язок між словами у реченні;
- розвивальна : розвивати навички зв’язного мовлення, спостережливість, вміння досліджувати речення та робити відповідні висновки про роль кожного члена речення; розвивати вміння творчо використовувати знання в нестандартних ситуаціях; розвивати навички самоконтролю і самооцінки для встановлення межі власних знань;
- виховна: виховувати взаємодопомогу, повагу один до одного.
Цілі. Учні знатимуть:
- підмет і присудок – головні члени речення; основа речення;
- другорядні члени речення
Учні вмітимуть:
- визначати в реченні головні члени (підмет і присудок – його основу);
- виділяти словосполучення у групі підмета і групі присудка;
- визначати другорядні члени речення (без поділу їх на види).
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання: мультимедійна презентація, бланки завдань компетентнісного характеру, алгоритм знаходження головних членів речення, схема на дошці, кленові листочки для фіксації результатів діяльності; скринька забутих орфограм, іграшка «Гарбузик Кумедик».
Методи і прийоми, форми роботи: інтерактивні.
Хід уроку
- Мотиваційний етап.
- Етап орієнтації. Забезпечення мотиваційної функції уроку.
- Покликав у клас мелодійний дзвінок.
Готові до праці? Почнемо урок!
- А хочете знати, з чого почала сьогоднішній день я? Просто усміхнулася. Адже недарма кажуть: «Хто свій день починає з посмішки, того весь день буде супроводжувати успіх». Люди, які усміхаються доброю, відвертою посмішкою, добрі. Давайте і ми спробуємо усміхнутися один одному.
Слайд 1.
Ігрова ситуація «Комплімент». Звертається увага на використання звертань, слів вдячності.
- Етап покладання мети.
Девіз уроку.
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити,
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
- Отже, починаємо.
- Сьогодні ми знову подорожуватимемо до Країни Граматики, продовжимо вивчати тему «Речення». Але спочатку пригадаємо, що ми знаємо про речення?
 …містить закінчену думку.
 
…за метою висловлювання бувають розповідними, питальними, спонукальними.
…. за інтонацією бувають окличними і неокличними.
Слайд 2.
Вправа «Очікування»
- Ми так багато вже знаємо. Що ж ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (відповіді учнів з використанням незакінчених речень: «Я очікую….» «Мені хотілося б…»
- Я ж сподіваюсь, що сьогоднішній урок буде корисним і результативним.
- Етап перевірки домашнього завдання.
а) Перевірка виконання вправи 63 – фронтально.
б) Вибрати 1-2 слова із домашнього завдання, скласти і записати з ними по 2 речення: у першому - слово використано у формі звертання, у другому – відповідатиме на запитання хто? або що? – 1 учень біля дошки.
в) Слайд 3-5.
Перевірка «Таємного завдання» - (1 учень отримав його на попередньому уроці) удосконалити написаний твір, виправивши помилки (завдання компетентнісного характеру) (Додаток 1).
- Висновок:
- Ми засвоїли тему «Звертання», а також зрозуміли, що для того, щоб текст був зв’язним, необхідно правильно будувати речення, вживати слова у відповідній формі.
- Цілевизначення і планування діяльності.
Слайд 6
2.1. Повідомлення теми уроку.
- Сьогодні ми поговоримо про речення, вивчимо, що таке члени речення, які вони є, їх роль у реченні. В кінці уроку ви маєте
- підмет і присудок – головні члени речення;
- основа речення;
- другорядні члени речення
- визначати в реченні головні члени (підмет і присудок – його основу);
- виділяти словосполучення у групі підмета і групі присудка;
- визначати другорядні члени речення.
- Що із названого ви уже знаєте і вмієте з другого класу? Отже, будемо працювати над…….
- Для цього я пропоную працювати в 4 етапи:
- Працюватимемо над культурою писемного мовлення. – ця лінія буде актуальною протягом усього уроку.
- Проведемо дослідницький мовознавчий практикум. Дослідимо, які члени речення є і як їх визначати?
- Визначимо як їх позначати в реченні?
- Повправляємось у їх визначенні та встановленні зв’язку слів у реченні.
- Ви згодні з таким планом роботи?
- А щоб чітко було видно нашу роботу, ми будемо фіксувати її результати ось такими дарами осені – кленовими листочками.
- Опрацювання навчального матеріалу.
3.1. Каліграфічна хвилинка.
- Зошит прошу відкривати,
Дату гарно записати.
Технологія «Скринька забутих орфограм»
З каліграфічної хвилинки.
- Наша каліграфічна хвилинка сьогодні буде тісно пов’язана зі Скринькою забутих орфограм. Перевіряючи зошити у кількох учнів я побачила неправильно вжиту орфограму. Погляньте на ці літери. Можливо, ви побачите якусь закономірність?
н н я
- Здогадались, яку орфограму нам слід пригадати? (написання подовжених м’яких приголосних). Тому давайте в каліграфічному рядку повторимо написання літер н н я , їх поєднання у склад, утворимо слова з цим складом і допоможемо орфограмі вибратись із цієї скриньки (знання, вміння, завдання, осіння).
-
З підкресленим словом складемо речення із розсипанки.(Осіннє листя злітає на холодну землю).
- Висновок: Для того, щоб помилок уникати – слід орфограми нам вивчати.
3.2. Опанування навчального матеріалу в діалогічній діяльності з мультимедійним супроводом.
а) Розкриття поняття «члени речення»
- Давайте дослідимо, як звичайні слова здатні перетворюватись на дуже важливі члени речення. Для цього я перенесла речення на екран.
Слайд 7.
- У реченні всі слова об’єднані за змістом та пов’язані між собою. Саме тому від одного слова до іншого можна поставити запитання. Для початку ми з’ясуємо, про кого чи про що йде мова у реченні, та яку дію в реченні виконує цей предмет чи особа.
Слайд 8.
- Про кого чи про що йде мова в цьому реченні? (Листя)
- А яку дію виконує листя? (Злітає)
- А тепер поставимо запитання від одного слова до іншого.
Листя (що робить?) злітає.
Злітає (що?) листя.
- А до інших слів можна поставити запитання? Давайте спробуємо поставити запитання до інших слів:
Листя (яке?) осіннє;
злітає (на що?) на землю;
землю (яку?) холодну.
- Отже, ми встановили зв'язок слів у реченні.
Слайд 9.
Джерело інформації
Щоб встановити зв'язок слів у реченні, потрібно поставити питання від одного слова до іншого.
- Якщо у реченні до слова можна поставити запитання, то це слово є членом речення.
Джерело інформації
Підручник, с. 34
б) Розкриття поняття «головні і другорядні члени речення». Практичні дії із реченням, слова якого записані на картках і розміщені на дошці .
- Спробуємо дослідити, які члени речення є головними. Будемо поступово забирати слова з речення. Якщо речення не втратить свого змісту без слова, яке ми забрали, значить – це слово допоміжне, другорядне, а якщо втратить зміст, то це слово головне.
- Давайте спробуємо забрати в цьому реченні слово «осіннє». Чи змінився зміст речення? (Ні)
- Заберемо слово «холодну». Отже слова «осіннє» та «холодну» - другорядні члени речення (переношу слова-картки у схему – до другорядних членів речення)
- Заберемо «злітає». Ми втратили щось головне, можна зрозуміти зміст речення?
- Заберемо «листя». Знову втрачено зміст речення. Тож залишається : «Листя злітає». Таке речення може існувати, ми розуміємо про кого йдеться і яку дію виконує цей предмет.
Висновок : слова «листя» і «злітає» - головні слова в реченні (переношу слова-картки у схему – до головних членів речення)
Слайд 10.
- У цьому реченні слово «листя» відповідає на запитання що? – це підмет. У реченні підмет підкреслюємо однією рискою. Джерело інформації – підручник, с. 35
Слайд 11.
- У реченні є ще одне головне слово. Поставте до нього запитання. Це присудок. Його підкреслюємо двома рисками. Джерело інформації – підручник, с. 35
- : Підмет і присудок – головні члени речення, це його граматична основа. Запитання можна ставити як від підмета до присудка, так і навпаки.
Слайд 12.
- Усі інші члени речення є другорядними. Ми будемо їх позначати крапочками. Встановимо зв'язок слів і отримаємо ось таку схему:
………. ------------ ====== ………. ………. .
Тестування . Фрагмент ППЗ.
3.3. Проблемна ситуація. Робота в групі.
Слайд 13.
- Прочитайте речення.
Чудовий пейзаж написав художник.
- Яке слово є підметом: пейзаж чи художник? Адже «пейзаж» відповідає на запитання що? а «художник» – хто?. А правило каже, що підмет ….
Поспілкуйтесь в групі і виберіть потрібне слово. Свою відповідь поясніть.
Вислуховується думка учнів. Робиться узагальнення відповідно до джерела інформації
Джерело інформації.
Для того, щоб безпомилково визначити, яке слово є підметом, знайдіть спочатку присудок, а потім від нього поставте подвійне питання – хто?що?. Знайдене слово і буде підметом.
(Що зробив?) Написав;
Написав (хто?що?) художник;
Написав (кого?що?) пейзаж.
3.4.Закріплення вивченого матеріалу.
Прийшла осінь. Насунули дощові хмари. Непорушно стоять голі дерева.
Завдання: позначити в реченнях головні та другорядні члени. Хто справився із завданням – розгадує ребус. (Додаток 2)
3.4. Виконання завдання компетентнісного змісту. (Додаток 2)
Слайд 14
3.5. Технологія «Мовний сон»
- А зараз я пропоную вам невеличкий відпочинок Ляжте на парту, закрийте очі і пориньте у мовний сон.
Жовтень, як справжній художник, зачарував нас своїми кольорами. На деревах, немов пташата, тріпочуть різнобарвні листочки. Ті, що опадають схожі на метеликів. На каштанах сидять зелені їжачки. Їх ніжно пестить осінь.
А у лісі на полянці стоїть величезний пеньок. Ліс шумить, дерева гойдаються. На пеньку сидить веселий, пухнастий зайчик. Він їсть із мисочки манну кашу. До нього підійшов його колючий друг їжачок. Зайчик поїв кашу і сказав мамі: «Дякую». А мама погладила зайченя по голівці. І тут їжачок заплакав, йому захотілось, щоб його пожаліли також. «Але ж ти колючий», — нагадала мама-зайчиха. Тут їжачок став качатися по землі. Він наколов на себе цілу гору листя. Коли їжачок підійшов до зайчихи, він був зовсім не колючим. Мама усміхнулася і погладила їжачка.
- У яку пору року запросили нас листочки?
- З якими їжачками ви зустрілись у сні?
- Якими були їжачки?
- А зайченя?
- Чи сподобалась вам мама-зайчиха?
3.6. Робота з ребусами. Диференційована творча робота.
- Скажіть, а хто з вас розгадав ребуси? (жовтень, осінь)
 1 група. Утворіть з цими словами речення, з’єднавши ліву і праву частини за вправою 67 (с.36). Підкресліть головні і другорядні члени речення.
 2 група. Складіть самостійно 2 речення з цими словами. Підкресліть головні і другорядні члени речення.
 3 група. За малюнком до вправи 67 (с.36) напишіть невеличкий твір (5-7 речень) про осінь.
- Рефлексійно-оцінювальний етап.
4.1. Підсумок уроку.
- Повернемось до завдань уроку. Чи можемо ми сказати, що ми досягли поставленої мети? Перевіримо, що ми знаємо, що вміємо.
4.2. Експрес-опитування.
1) Слова в реченні, що відповідають на певне питання, називаються...
2) Член речення, який вказує на те, про кого або про що говориться в реченні, називається...
3) Підмет і присудок — це...
4) Всі інші члени речення є...
- Чому ви навчилися на уроці?
- Що вам найбільше сподобалось на уроці?
- Чия думка була найбільш цікавою?
- Чи справдились ваші очікування?
- Мої ж очікування справдились. І я маю надію, що отримані знання ви реалізуєте в процесі виконання домашнього завдання.
4.2.Домашнє завдання.
І група «Творці»
(Червоні сигнальні картки).
Картка
- Поширте речення другорядними членами речення.
Настала осінь. Ростуть гриби. Червоніють кетяги горобини. Відлітають
птахи.
- Запишіть поширені речення.
- Покажіть зв’язки між членами останнього речення.
ІІ група «Спостережники»
(Cині і зелені сигнальні картки).
Виконати вправу 68 (с. 36). За зразком встановити зв'язок слів у другому реченні.
ІІІ група
Таємне завдання.
Таємний виконавець знайде своє чергове таємне завдання у підручнику на с.123. (Додаток 4)
Слайд 17
| 
